Onze missie is humanitaire hulp aan door oorlog getroffen Oekraïne en vervolgens hulp bij het herstel van verwoeste gebieden. Onze organisatie Hoop4Leven vzw werd begin 2023 opgericht en is geïnspireerd door het partnervennootschap Cesta Naděje Života (De weg van hoop op leven), dat
begin 2022 werd opgericht in Tsjechië en Slowakije na de Russische invasie in Oekraïne en al actief betrokken is bij humanitaire hulp voor mensen, die door de oorlog zijn getroffen. Ons doel is, samen met u, ons te verenigen met de juiste vrijwilligers, om mensen te helpen, die niet alleen vechten voor hun vrijheid, maar ook voor die van ons. Uw vrijgevigheid is een prachtige blijk aan steun en solidariteit met de slachtoffers van het oorlogsgeweld. In hun naam danken wij u van harte
voor uw hulp. Er zijn gebieden in Oekraïne waar alles te kort schiet: voedsel, kledij, onderdak, medicatie, dekens, zelfs water… We zijn van plan om te helpen zolang het nodig is.
Наша місія - гуманітарна допомога постраждалій від війни Україні тадопомога у відновленні зруйнованих територій. Наша організація Hoop4Leven vzw була заснована на початку 2023 року і натхненна партнерства Cesta Naděje Života ("Шлях надії для життя"), яке було була заснована на початку 2022 року в Чехії та Словаччині після російського вторгнення в Україну і вже активно вторгнення Росії в Україну і вже активно бере участь у наданні гуманітарної допомоги людям, людям, які постраждали від війни. Наша мета, разом з вами, полягає в тому, щоб
об'єднатися з потрібними волонтерами, щоб допомогти людям, які не тільки борються за свою свободу, але й за нашу з вами. Ваша щедрість - це чудовий знак підтримки та солідарності з
жертвами насильства війни. Від їхнього імені ми щиро дякуємо вам за вашу допомогу. В Україні є райони, де бракує всього: їжі, одягу, житла, ліків, ковдр, навіть води... Ми маємо намір допомагати доти, доки це буде потрібно.
De weg is lang! Zelfs als de oorlog in Oekraïne nu stopt, is het land niet leefbaar. Grote delen van het land zijn volledig verwoest. Er is zo veel nodig om het land terug op te bouwen. Maar op dit moment hebben vooral de mensen noodzakelijke hulp nodig. We zijn Europeanen. Laten wij mekaar helpen. Laten we ook de mensen steunen, die vrijwillig en onbaatzuchtig en zonder angst initiatief nemen om Oekraïners ter plaatse te helpen. Zulke mensen hebben we onder ons nodig, die geen eer verwachten, maar volhouden en hun hart op de juiste plaats hebben. Ze laten Europa, ons thuis, weer ademen.
Dank u wel!
Попереду ще довгий шлях! Навіть якщо війна в Україні закінчиться зараз, частина країни непридатна для життя. Більша частина країни повністю зруйнована. Так багато потрібно, щоб відновити країну. Але зараз саме люди потребують допомоги. Ми європейці. Давайте допомагати один одному. Давайте також підтримаємо людей, які добровільно і безкорисливо і без страху беруть на себе ініціативу допомагати українцям на місцях. Це ті люди які не чекають почестей, а важко працюють і мають серце на правильному місці. Завдяки їм Європа, наш дім, знову дихає.
Дякую вам!
Liza Krokhmal
Мене звати Єлизавета Крохмаль. До початку повномасштабного вторгнення я працювала массажистом естетистом. Коли армія рф наступала на територіі України, на почтку це було місто Київ та Київська область, я як і всі люди дуже злякалася в мене був ступор, навіть не уявляла де можливо переховуватися від цього жаху. Спускаючись у підвал свого багатоповерхового будинку я побачила, що там також небезпечно. З того моменту ми з подругою вирішили виїхати на Західну Україну в місто Ковель. Місто граничить зі державою Білорусь на той момент коли ми приїхали до Ковеля чоловіки з місцевої тероборони настояли на тому, що жінки та діти зеленим коридором виїжджають до Польши та Чехїї, тому що Ковель не є безпечним також. Ми виїхали до Польши, згодом зупинилися в Чехіі. Окрема подяка країнам за допомогу нашим людям, матерям, дітям,людям похилого віку. Низький уклін усім волонтерам і людям. З того моменту я зрозуміла, що теж хочу допомагати і робити все можливе задля Перемоги. Особливо хочеться додати допомога вкрай важлива людям які лишилися своїх домівок і родин. Перебуваючи в Чехіі доля мені подарувала зустріч з моєю долею та однодумцем Карелом, він одразу запропонував допомогу нашій Країні, згодом я переїхала до Бельгіі. Бельгія надала нашим людям дуже важливу і невід'ємну допомогу, щоб українці як умога скоріше почували себе в Бельгіі комфорно, дуже дякуємо суспільству, волонтерам і всім бельгійцям за допомогу яку ми ніколи не забудемо.
Mijn naam is (Liza) Elizaveta Krokhmal. Voordat de invasie in Oekraïne begon, werkte ik als esthetisch massagetherapeut.Toen het Russische leger binnenviel op het grondgebied van Oekraïne, aanvankelijk de stad Kiev en de regio Kiev, was ik erg bang, zoals alle mensen was ik in een roes, ik had geen idee waar ik me voor deze verschrikking kon verbergen. Toen ik naar de kelder van mijn flatgebouw afdaalde, zag ik dat het ook daar gevaarlijk was.Vanaf dat moment besloten mijn vriend en ik te verhuizen naar de stad Kovel in het westen van Oekraïne. De stad grenst aan de staat Belarus. Toen we in Kovel aankwamen, drongen mannen van de plaatselijke terroristische verdediging erop aan dat vrouwen en kinderen de groene corridor naar Polen en Tsjechië moesten nemen, omdat Kovel ook niet veilig was. We vertrokken naar Polen en stopten vervolgens in Tsjechië. Speciale dank aan de landen voor de hulp aan onze mensen, moeders, kinderen en ouderen. Een diepe buiging voor alle vrijwilligers en mensen. Vanaf dat moment besefte ik dat ik ook wilde helpen en mijn best wilde doen voor de overwinning. Ik wil er vooral aan toevoegen dat het uiterst belangrijk is om mensen te helpen die hun huis en familie hebben verloren. Toen ik in Tsjechië woonde, ontmoette ik mijn lot en gelijkgestemde man Karel, die onmiddellijk aanbood ons land te helpen, en later verhuisde ik naar België. België heeft ons volk zeer belangrijke en onmisbare hulp geboden om de Oekraïners zich zo snel mogelijk op hun gemak te laten voelen in België, en we zijn de samenleving, de vrijwilligers en alle Belgen zeer dankbaar voor hun hulp, die we nooit zullen vergeten. Later kwamen we op het idee om een stichting voor vrijwillige hulpverlening Hoop4Leven op te richten om mensen te verenigen en mensen in Oekraïne te helpen. Om samen te werken met vrijwilligers uit Oekraïne, die direct betrokken zijn bij het helpen van mensen in de brandhaarden van Oekraïne.
Karel Griets
Mijn naam is Karel Griets, ik ben zelfstandig in de bouwsector, zaakvoerder van K&A Dakwerken. Begin maart 2022 kort naar de Russische invasie in Oekraïne ben ik met mijn kameraad in Praag geweest. Daar was toevallig een internationale demonstratie tegen de Russische invasie. Daar heb ik toen ook Liza leren kennen. Toen hebben wij samen de beslissing genomen om mensen die getroffen zijn door deze agressie te helpen. Dit resulteerde later in de oprichting van deze liefdadigheids- stichting Hoop4Leven.
Мене звати Карел Гріц, я приватний підприємець у будівельній галузі, бізнес-менеджер компанії K&A Roofworks. На початку березня 2022 року, невдовзі після російського вторгнення в Україну, я з товаришем відвідав Прагу. Там проходила міжнародна демонстрація проти російського вторгнення. Там же я познайомився з Лізою. Тоді ми разом прийняли рішення допомагати людям, які постраждали від цієї агресії. Згодом це вилилося у створення благодійного фонду Hoop4Leven.
Maria LOSMANOVA
Dit mag zich nooit meer herhalen: op 21 augustus 1968 reed onverwacht een lange colonne Russische tanks dwars door Tsjechië rechtstreeks naar de hoofdstad Praag. Vreemd zicht in een vreedzaam land! Ik was toen een klein meisje en toch herinner ik me goed hoe de kasseien op de straten door de tanks kapotgereden waren. Twee vreemde diepe sporen op onze straat! Daarna werd Tsjechië 40 jaar lang door Rusland "leeggezogen". En nu ziet het er naar uit dat Putin de klok wil terugdraaien en weer zijn buurlanden wil veroveren. Het is genoeg geweest! Deze keer moeten wij Putin tegenhouden. Laten we om te beginnen de moedige Oekraïners steunen in hun strijd en duidelijk maken dat ze er niet alleen voor staan.
Це ніколи не повинно повторитися: 21 серпня 1968 року довга колона російських танків несподівано проїхала через Чеську Республіку прямо до столиці Праги. Дивне видовище в мирній країні! Я була тоді маленькою дівчинкою, але добре пам'ятаю, як танки розтрощили бруківку на вулицях. Дві дивні глибокі колії на нашій вулиці! Потім Чеська Республіка була "осушена" Росією протягом 40 років. А тепер, схоже, Путін хоче повернути час назад і знову завоювати своїх сусідів. З нас досить! Цього разу ми повинні зупинити Путіна. Перш за все, давайте підтримаємо хоробрих українців у їхній боротьбі і дамо зрозуміти, що вони не самотні.